|
|
Переваги Третейського суду
До переваг третейського розгляду справи можна віднести такі можливості сторін:
-
самостійно вибирати третейський суд.
Сторони з метою звернення до
третейського суду мають право обрати будь-який конкретний третейський
суд, зазначивши про це в угоді;
- самостійно обирати склад
третейського суду.
У кожнім третейському суді, є так називаний список
арбітрів. Сторони по взаємній згоді обирають собі арбітрів (одного або
трьох, по одному від кожної зі сторіи і третього по призначенню голови
третейського суду). Можливість обрати арбітрів обумовлює максимальну
об'єктивність і неупередженість у розгляді справи. Список арбітрів
складений таким чином, що вказується професійна спеціалізація арбітрів.
І це також є перевагою.
- вибирати місце третейського розгляду.
Сторона зазвичай може заявити третейському суду про необхідність
розгляду справи у визначеному місці;
- можливість швидкого вирішення
спору за рахунок спрощеної процедури.
Єдиною незручністю для сторін під
час розгляду спору третейським судом може бути витрата часу на обмін
листами, якщо сторони знаходяться в різних країнах. Але такий недолік
має будь-який суд, оскільки сторони живуть там, де їм зручно;
-
можливість припинення третейського розгляду мировою угодою сторін.
Третейський суд не заперечує прийняттю сторонами мирової угоди й така
мирова угода матиме силу рішення прийнятого третейським судом, з усіма
перевагами, яке таке рішення може мати перед іншим;
-
конфіденційність розглядуваного спору.
Сторонні особи можуть не
допускатись до розгляду за заявою сторін. Судді третейського суду
повинні дотримуватись вимог конфіденційності щодо інформації, яка стала
відома їм з розглядуваної справи;
- гарантоване переважне право
третейського розгляду.
За наявності дійсної третейської угоди між
сторонами суд (не третейський) не може розглядати такий спір;
-
вільний вибір застосовуваного права (міжнародних звичаїв) та
встановлення процедури розгляду справи, якщо це не суперечить закону;
-
більш дружня обстановка розгляду спору - арбітри не зобов’язані носити
суддівську форму, відсутні інші атрибути державного суду в залі
засідань тощо;
- офіційний обов’язковий рівень прийнятого рішення.
Рішення третейського суду, прийняте відповідно до його компетенції в
цивільних чи господарських справах, підлягає обов’язковому
добровільному виконанню стороною, а у випадках відмови від
добровільного виконання – примусове виконання забезпечується
уповноваженими державними органами, тобто сторонам не загрожують
тривалі судові тяжби в декількох судових інстанціях. Рішення
третейського суду після його прийняття направляється в державний суд,
де воно перевіряється на наявність формальних реквізитів (перелік яких
передбачений законом) і після чого спрямовується у виконавчу службу для
виконання.
- негайне виконання рішення третейського суду.
Закон
України „Про третейські суди” передбачає, що рішення третейського суду
підлягає негайному виконанню, якщо в самому рішенні не зазначено інше.
В зовнішньоторговельному арбітражі рішення підлягає негайному
виконанню, якщо про це зазначено в рішенні.
Це лише ряд переваг і перелік їх можна продовжувати до нескінченності довго.
Звісно ж, не буває переваг без упущень. До недоліків третейських судів можна віднести:
-
підприємство обмежене у фінансових ресурсах.
Основна незручність
пов'язана з тим, що розгляд справи в третейському суді призводить до
суттєвих витрат: вартість послуг авторитетного третейського суду може
становити від 1% до 5% суми операції "плюс" адміністративні витрати.
-
немає впевненості, що відповідач добровільно виконає рішення суду.
Крім
того, через недостатнє врегулювання інституту третейських судів в
Україні державні виконавці насторожено ставляться до рішень таких судів.
Отже,
як висновок можна сказати, що звертаючись із позовом до суду загальної
юрисдикції, ви свідомо йдете на загострення конфлікту. Незалежно від
того, хто виграє справу, добрі стосунки між позивачем і відповідачем
уже навряд чи складуться. А позивачеві ще й буде забезпечено ярлик
сутяжника. Інша справа — третейський суд. Це «суд третьої особи»,
вибраної самими законними учасниками спору, якій вони добровільно
довіряють право винести ухвалу щодо їхньої справи і наперед
зобов’язуються її виконати.
Третейський розгляд суперечки
покликаний забезпечити: захист прав юридичних і фізичних осіб, які
охороняє закон, у здійсненні ними цивільно-правових відносин; швидкість
і економічність процедури вирішення суперечки; збереження і подальше
зміцнення ділових, партнерських відносин сторін, які мають суперечку,
незважаючи на розбіжності, що є між ними.
Звісно, третейське
судочинство не є панацеєю в розв’язанні усіх проблем, які виникають в
Україні та всьому світі, але надання сторонам можливості мирно
розв’язувати суперечки відповідає ознакам демократичного суспільства. |
|
|
